«Не бійтеся робити помилки – вони лише роблять вас сильнішими та мудрішими» – Наталя Пояркова
«Лаванда для мене – це символ любові, спокою й сили духу. Вона нагадує: навіть після найважчих часів усе може розквітнути знову», – так відгукується про об’єкт предмет свого натхнення Наталя Пояркова із села Лупареве, що на Миколаївщині.
Працівниця культури за освітою і за покликанням, протягом 14 років вона працює у місцевому клубі, розвиваючи мистецьке життя громади.
Війна забрала її чоловіка та зруйнувала все, що вони створювали разом.
Самій з дітьми довелося тимчасово покинути рідну домівку і шукати прихистку в Естонії. Але любов до рідного краю покликала родину назад. На жаль, вдома Наталя застала болючу картину: село дуже постраждало від обстрілів і пожеж, і більшість лаванди було знищено.
«Спершу мені здавалося, що сили покинули, але потім прийшло розуміння: я маю продовжити нашу спільну мрію – в його честь», – каже Наталя.
Так народилася «Садиба Лаванда Пояркова» – місце пам’яті, любові й відродження.
«Для мене лаванда – це символ вічного кохання, спокою й сили духу. Я хочу, щоб моя садиба стала місцем сили для інших людей – де кожен зможе знайти гармонію, зцілитися душею, відновити своє ментальне здоров’я і повірити, що життя продовжується, навіть після найважчих втрат».
Сьогодні «Садиба Лаванда Пояркова» – простір, який поєднує агротуризм, крафтове виробництво та народні ремесла. На її території росте близько трьох тисяч кущів лаванди, і найближчим часом планує запустити виробництво ароматних лавандових чаїв, свічок, мила, саше та інших натуральних виробів.
«Починала я з того, що залишилося після війни – трохи живців лаванди. Не мала ресурсів, але мала віру. І з цього народилося нове життя.»
Щоб розвивати справу, Наталя почала навчатися, брати участь у грантових програмах, писати проєкти та шукати можливості для залучення підтримки.
У планах – створення етно-музею для проведення майстер-класів, облаштування зони для фотосесій. Наталя мріє зробити територію садиби затишною, де б гості надихалися і черпали енергію.
«Мені дуже допомагає моя родина, які є головною підтримкою й опорою. Мої доньки — мої крила, заради яких я щодня йду вперед і показую, що не можна здаватися, навіть коли важко. Саме їхні усмішки, дитячі обійми й віра в мене додають сил рухатися далі та розвивати нашу спільну справу».
Наталя постійно розвивається: навчається, бере участь в різноманітних тренінгах із підприємництва, маркетингу, агротуризму; проєктах підтримки малого бізнесу та жіночого лідерства, завдяки яким отримує нові знання, знайомиться з експертами та однодумцями.
Так, півроку тому Наталя взяла участь у проєкті «Місце надії України», який допоміг жінкам розвивати власну справу, і який підтримувався ГС «Інноваційне фермерство та кооперація».
А потім – і в «Жіночий бізнес-інкубатор «Бізнес-дім», який став для Наталі тим поштовхом, допоміг перевести мрію у формат реального бізнесу.
«Бізнес-дім» став для мене справжньою точкою росту і впевненості в собі. Саме тут я навчилася планувати, презентувати власні ідеї, працювати з бізнес-моделлю та писати проєктні заявки. Отримала безцінні консультації з різних напрямків і відчула справжню підтримку.
Щиро дякую усій команді за велику справу, яку ви робите щодня — за натхнення, віру в нас і людяність.
Серед учасниць — ті, хто пережив втрату дому, бізнесу, близьких… Війна забрала багато, але саме завдяки вам ми знову навчилися дихати, мріяти, вірити у власні сили. Ви подарували нам шанс почати все спочатку, повірити у своє покликання».
Сьогодні Наталя розвиває садибу як простір гармонії та натхнення. Вона проводить майстер-класи, тематичні події, фотосесії серед квітучої лаванди, а також готується відкрити етномузей «Де традиції оживають».
«Я активно вивчаю європейський досвід агротуризму, аналізую, як там поєднують традиції, екологічність та сучасний підхід до відпочинку. Переглядаю навчальні відео, читаю професійні статті, надихаюся історіями успішних жінок-підприємиць, які створили власні туристичні осередки.
Окреме джерело натхнення — це майстри народної творчості: спілкування з ними допомагає глибше відчути українські традиції, зрозуміти філософію ручної праці, що я впроваджую у своїй «Лавандовій еко-садибі».
І, звичайно, найбільше надихає сама природа, земля, лаванда — її аромат, краса і сила нагадують, що навіть після найважчих часів усе може розквітнути знову», – каже Наталя.
У планах – облаштування зони для творчих заходів, розвиток напрямку арт-терапії для дітей, ветеранів і переселенців.
«Я хочу, щоб моя садиба стала місцем сили для інших людей – де кожен зможе знайти гармонію, відновити ментальне здоров’я і повірити, що життя продовжується.»
Історія Наталі – це не просто історія про бізнес. Це історія про віру, любов і відродження.
«Не чекайте ідеального моменту. Починайте з малого, навіть якщо маєте лише мрію. Бо саме вона здатна вирости у справу, яка змінить життя.»